повільнотужавіючий

[poʋilʲnotuʒɑʋijut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який поступово, без поспіху, набуває властивостей тужі (туги) — стає важким, похмурим, сумним або напруженим.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повільнотужавіючий, р. повільнотужавіючого, д. повільнотужавіючому, з. повільнотужавіючого, о. повільнотужавіючим, м. повільнотужавіючім

Більше записів