повікотримач

[poʋikotrɪmɑt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Спеціальний пристрій або конструкція, призначена для утримання повіка (віка) у відкритому або закріпленому положенні, що застосовується в різних технічних системах, механізмах або побутових предметах (наприклад, у багажнику автомобіля, на люках, скринях тощо).

  2. У переносному значенні — людина, яка тримає (підтримує) когось або щось протягом життя (повіку), виступає як опора або захисник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повікотримач, р. повікотримача, д. повікотримачеві, з. повікотримач, о. повікотримачем, м. повікотримачеві, к. повікотримачу

Більше записів