повідомлюючий

[poʋidomljujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (як дієприкметник) Такий, що повідомляє, інформує про щось; сповіщаючий.

  2. (як термін у лінгвістиці, зокрема в синтаксисі) Службова частина мови, що вказує на спосіб передачі мовлення (пряма, непряма чи непрямо-пряма мова) та часто вживається у вставних конструкціях для позначення джерела інформації (наприклад, “мовляв”, “де”, “каже”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повідомлюючий, р. повідомлюючого, д. повідомлюючому, з. повідомлюючого, о. повідомлюючим, м. повідомлюючім

Більше записів