1. (як дієприкметник) Такий, що повідомляє, інформує про щось; сповіщаючий.
2. (як термін у лінгвістиці, зокрема в синтаксисі) Службова частина мови, що вказує на спосіб передачі мовлення (пряма, непряма чи непрямо-пряма мова) та часто вживається у вставних конструкціях для позначення джерела інформації (наприклад, “мовляв”, “де”, “каже”).