повідкочувати

1. (перехідне) Відкочувати щось у різних напрямках або поступово переміщати коченням убік, далі від чогось; відкочувати багато предметів або один предмет на певну відстань.

2. (неперехідне, розм.) Поступово відійти, відсунутися коштом обережних або непомітних рухів; віддалитися від когось або чогось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |