1. (розм.) Проявити необережність, необачність, потрапити в неприємну ситуацію через власну вину; допуститися промаху, невдачі.
2. (перен., розм.) Зазнати невдачі, програти, не досягти бажаного результату (часто у грі, суперництві).
повезтися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |