повезти

1. Вдатися, мати успіх у чомусь; пощастити, поталанити.

2. Перевезти когось або щось на певну відстань (зазвичай на транспортному засобі).

3. (безособове) Про настання сприятливої можливості, удачі в чомусь.

Приклади вживання слова:

повезти

Приклад 1:
Мріє повезти дочку до міста своєї юности — Петербурга, а також «до Європи», маючи на увазі Львів. «Вікно в Європу» ми прорубали 1947 р.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Попрощавшись з декорованим прелатом, я вліз у вагон III кл[асу], щоб виїхати на дорогу, котра мусила мене повезти у Краків. Разом зо мною сіла дівчинка, а далі її батько в одежі, подібній до русько-горальської, а напроти двоє мужчин в європейських жакетах, досить потертих.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”

Приклад 3:
Вона хоче повезти їй подарунок. Я їй, звичайно, не повiрила, бо знала, що вона просто їде до свого любовника — вiн, здається, тайний розпусник.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”