1. Різко нахилитися, схилитися вперед або вниз; припасти, припасти до землі (переважно з почуттям благання, покори, відчаю).
2. (переносне значення) Віддатися якомусь сильному почуттю, стану (зазвичай сумному, важкому); поринути в щось.
Словник Української Мови
Буква
1. Різко нахилитися, схилитися вперед або вниз; припасти, припасти до землі (переважно з почуттям благання, покори, відчаю).
2. (переносне значення) Віддатися якомусь сильному почуттю, стану (зазвичай сумному, важкому); поринути в щось.