1. Власна назва (ономастичний термін) для позначення особливого способу спілкування, мовної поведінки або говірки, характерної для представників кримськотатарського народу, що може включати специфічні фонетичні, лексичні чи інші мовні особливості.
2. У лінгвістиці — термін для позначення явища кодового перемикання, змішування мов або використання запозичень з кримськотатарської мови в українському або російському мовленні, особливо на території Криму.