повергти

1. З силою кинути, скинути когось або щось на землю, збити з ніг; повалити.

2. Завдати поразки, перемогти у війні, битві, сутичці; змусити капітулювати.

3. (переносно) Привести в якийсь важкий, пригнічений стан (звичайно про почуття); спричинити глибоке занепокоєння, розгубленість, відчай.

Приклади вживання слова:

повергти

Приклад 1:
Тільки в єдності може бути сила, тільки так вона може повергти ту чи ту силу. І сів писати листи — один у Москву, другий у Варшаву.
— Франко Іван, “Мойсей”