повен

Приклад 1:
Ми жили в атмосфері постійного творчого спілкування, паралельно розвивалися, разом відкривали нові імена, досі не відомі нам явища й сфери духу (коли 1965 року під час розгляду моєї персональної справи у парткомі Академії наук з’ясувалося, що і я, і Світличний, і Стус, і Бадзьо вийшли з відділу, очолюваного Шамотою, присутні не могли стримати усмішки, а я — з моїм загостреним чуттям гумору — всміхалася на повен рот…). Теми обирали відповідно до смаків — я, зокрема, працювала над монографією «Література як мистецтво слова», обговорення на відділі бували (звісно, в міру тодішніх можливостей) творчими.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Тим часом він ПЕРВЕРЗІЯ 248 (закреслено) Респондент хлюпався у ванні й на повен голос виспівував одну українську пісню, зміст якої полягає насам­ перед у тому, що зі ста тисяч закоханих пар лише одній вдається не розлучитися. d) Під час сніданку сталася неприємність: намацавши в піджаці конверт, запрезентований учора фундацією, Респондент вирішив похвалитись, який він багатий.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
— хто — горить, що — горить, а вже були на‑дворi, тупо стояли, позадиравши голови: цiла мансарда двигонiла, обнята густим, жовтяво пiдсвiченим димом, вiн бурхав у небо, i вже гоготiв, вже щось наростало в ньому реготом, пiдносячись на повен зрiст, з трiском проламуючись головою крiзь покрiвлю на волю, у‑гу‑гу‑гуу, нарештi! — i вона знову, мигцем, подивувалася, що не чує в собi страху, що — вiдрубана, мов не з нею те все дiється, — вiд сусiдiв бiгла по дорiжцi окаряч молодиця, навiщось напинаючись на бiгу чорною хусткою, хтось метнувся дзвонити, заскакали на узбiччi зору обличчя й постатi, зчинилася веремiя, а вона бачила тiльки його дивний, нетутешнiй якийсь, спокiй, зведений до низького срiблястого неба профiль, руки в кишенях, згадала рядки з його листа, невдовзi перед тим одержаного: “Звикаю до свого нового стану, але потребую лiкiв.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”