повен
[poʋɛn] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(Про воду) такий, що досяг найвищого рівня, розлитий широко, вийшов з берегів; розливний, повноводний.
-
(Перен.) такий, що містить у собі велику кількість чогось, сповнений чогось; переповнений.
-
(Перен., про звук, голос) сильний, дзвінкий, об’ємний; густий і насичений.
-
(Перен., про людину) огрядний, товстий; пишний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повен, р. повного, д. повному, з. повен, о. повним, м. повнім