повдовілий
[poʋdoʋilɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який набув ознак повдовілості, став повдовілим; що викликає відчуття повдовілості.
-
Який має властивості повдовілої людини; стриманий, спокійний, урівноважений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повдовілий, р. повдовілого, д. повдовілому, з. повдовілого, о. повдовілим, м. повдовілім