1. Який набув ознак повдовілості, став повдовілим; що викликає відчуття повдовілості.
2. Який має властивості повдовілої людини; стриманий, спокійний, урівноважений.
Словник Української Мови
Буква
1. Який набув ознак повдовілості, став повдовілим; що викликає відчуття повдовілості.
2. Який має властивості повдовілої людини; стриманий, спокійний, урівноважений.
Відсутні