1. Набувати знань, досвіду, вдосконалювати свої вміння; вчитися.
2. Отримувати повчання, слухати настанови; зазнавати морального впливу від когось.
повчатися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
“Лиш знаючі душу свою й роздумуючі в законі Вишнього”, як Ісус Сирах говорить: “Цей премудрості всіх стародавніх випробує і в пророцтвах повчатися буде”.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |