1. Почуття глибокої пошани, шанобливого ставлення до когось або чогось; вшанування.
2. Офіційна назва деяких установ, організацій або заходів, що мають на меті вшанування пам’яті когось або чогось (наприклад, товариство, конкурс, свято).
Словник Української Мови
Буква
1. Почуття глибокої пошани, шанобливого ставлення до когось або чогось; вшанування.
2. Офіційна назва деяких установ, організацій або заходів, що мають на меті вшанування пам’яті когось або чогось (наприклад, товариство, конкурс, свято).
Приклад 1:
«Честь и место» історії сеї найбільшої з слов’янських народностей, але поважання до її першенства й важної історичної ролі не виключає потреби такого ж повного й консеквентного представлення історії інших східнослов’янських народностей — українсько-руської й білоруської. Історії східного слов’янства таки не заступить історія великоруського народу, його державного й культурного життя, і ніякі мотиви не дадуть права зігнорувати історію білоруської і ще менше — українсько-руської народності, або заступити їх повириваними з них і попришиваними до історії великоруського народу клаптиками, як то практикується тепер.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”