поухати

[pouxɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (розм.) Видавати короткі, глухі звуки, схожі на «ух-ух» (про сову та деяких інших птахів).

  2. (перен., розм.) Говорити невиразно, тихо або незрозуміло; бурмотіти щось під ніс.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поухата, р. поухати, д. поухаті, з. поухату, о. поухатою, м. поухаті, к. поухато

Більше записів