поука

[poukɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Настанова, повчання, мораль, яку можна винести з певної події, історії чи чийогось досвіду; висновок, що має виховне значення.

  2. (застаріле) Повчання, навчання, інструктаж як процес; урок, лекція.

  3. (у релігійному контексті) Проповідь, повчальне слово, настанова морально-етичного чи духовного змісту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поук, р. поука, д. поукові, з. поука, о. поуком, м. поукові, к. поуку

Більше записів