поучення

1. Повчання, настанова морального чи життєвого характеру, що має на меті вплинути на поведінку чи світогляд; моралізаторська промова.

2. Літературний твір дидактичного, наставляльного змісту, часто побудований як звернення до слухачів або читачів.

3. У релігійному контексті — проповідь, пастирське навчання, духовна бесіда, спрямована на роз’яснення вірним принципів віри та моралі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |