Значення
-
Повчання, настанова морального чи життєвого характеру, що має на меті вплинути на поведінку чи світогляд; моралізаторська промова.
-
Літературний твір дидактичного, наставляльного змісту, часто побудований як звернення до слухачів або читачів.
-
У релігійному контексті — проповідь, пастирське навчання, духовна бесіда, спрямована на роз’яснення вірним принципів віри та моралі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. поучення, р. поучення, д. поученню, з. поучення, о. поученням, м. поученні, к. поучення