потирач

[potɪrɑt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* ПОТ И РАЧ , а, ч., заст. Той , хто потирає (у 2 знач.) ким-небудь . Ой потирай , потирачу , коли тобі довелося , а я буду коритися , коли мені горе нялося [ йнялося ] (Сл. Гр).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. потирач, р. потирача, д. потирачеві, з. потирач, о. потирачем, м. потирачеві, к. потирачу

Більше записів