1. Провести певний час у стані туги, смутку, сумування; пожуритися, погоревати.
2. (розм.) Висловити співчуття, пожаліти когось; потішити когось у горі.
3. (заст.) Позбутися когось, чогось; втратити.
потужити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Незчулася, та й байдуже, Що коса покрита: За милого, як співати, Любо й потужити. Обіцявся чорнобривий, Коли не загине, Обіцявся вернутися.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Частина мови: дієслово () |