Древослів

Словник Української Мови

потужавітися

[potuʒɑʋitɪsjɑ] Дієслово

Буква:П

Значення

(про рослини, плоди) втратити свіжість, пружність, зів’янути; стати млявим, м’яким.
(переносно, про людину) стати в’ялим, апатичним, втратити бадьорість і енергію; занудьгувати, зажуритися.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я потужавіюся, ти потужавієшся, він потужавіється, ми потужавіємося, ви потужавієтеся, вони потужавіються

Більше записів