1. (історичне) Примусити когось прийняти турецьке (мусульманське) віросповідання, змусити стати турком.
2. (переносне, розмовне) Сильно розгнівати, розлютити, довести до люті; іноді також — збентежити, спантеличити.
потурчити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Я знаю яка: він потурчився і вас потурчити хоче, дак чорти тепер у печінках його й сіли… і вночі не дають спати… Дехто.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”
Частина мови: дієслово () |