Древослів

Словник Української Мови

потупотати

[potupotɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Тупотіти, тупцювати ногами, створюючи глухий, однорідний звук від ударів об підлогу або землю.

  2. Рідко вживане: іти важкою, повільною ходою, з важким тупотінням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. потупотати, р. потупотатів, д. потупотатам, з. потупотати, о. потупотатами, м. потупотатах, к. потупотати

Більше записів