1. Тупотіти, тупцювати ногами, створюючи глухий, однорідний звук від ударів об підлогу або землю.
2. Рідко вживане: іти важкою, повільною ходою, з важким тупотінням.
потупотати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови