1. Який опустив очі, дивиться вниз (переважно від сорому, заклопотаності, задуми тощо).
2. Переносно: сумний, зажурений, з пригніченим виглядом.
Словник Української Мови
Буква
1. Який опустив очі, дивиться вниз (переважно від сорому, заклопотаності, задуми тощо).
2. Переносно: сумний, зажурений, з пригніченим виглядом.
Приклад 1:
Юрій стояв потуплений, згнічений важким тягарем. Ліворуч попереду бахкали гармати, лунало татарське “алла”, нагадуючи, що часу немає.
— Франко Іван, “Мойсей”