1. Стан, коли хтось опустив очі додолу, не дивиться прямо; вираз обличчя, що свідчить про сором, збентеження, задуму або сум.
2. (переносне) Загальне відчуття пригніченості, сумної задумливості, зневіри; похмурий, понурий настрій.
потупленість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |