потупленість

[potuplɛnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Стан, коли хтось опустив очі додолу, не дивиться прямо; вираз обличчя, що свідчить про сором, збентеження, задуму або сум.

  2. (переносне) Загальне відчуття пригніченості, сумної задумливості, зневіри; похмурий, понурий настрій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. потупленість, р. потупленості, д. потупленості, з. потупленість, о. потупленістю, м. потупленості, к. потупленосте

Більше записів