потупати

1. (розм.) Ходити тихо, повільно або невпевнено, переважно дрібними кроками; тупцювати.

2. (перен., розм.) Тривалий час перебувати на одному місці, займатися чимось без особливого успіху або результату; парувати.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |