Древослів

Словник Української Мови

потупати

[potupɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

(розм.) Ходити тихо, повільно або невпевнено, переважно дрібними кроками; тупцювати.
(перен., розм.) Тривалий час перебувати на одному місці, займатися чимось без особливого успіху або результату; парувати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я потупаю, ти потупаєш, він потупає, ми потупаємо, ви потупаєте, вони потупають

Більше записів