потрюхати БукваП 1. (розм.) Легко, повільно, без поспіху понюхати щось, вдихнути запах. 2. (перен., розм.) Обережно та непомітно вивідати, дізнатися про щось, “понюхати” ситуацію. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←потрюхатисяпотрушуватися→