Словник Української Мови
Буква
1. Різко та з силою трясти когось або щось, змушуючи здригатися або хитатися.
2. Викликати сильне здивування, захоплення або глибоке емоційне враження; вражати.
3. Загрожувати комусь, демонстративно погрожувати чимось (наприклад, зброєю, кулаком).
4. Перен. Підривати, ставити під сумнів, сильно компрометувати (наприклад, авторитет, основи чогось).
Приклад 1:
Він, о, він умів літати над вулицями 9 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ й потрясати кав’ярнями як ніхто більше, як молодий чорт, вічно міняючи зовнішність і наповнюючи нас щоразу новими ґеніяльними віршами! На вміщеній тут світлині ви бачите його вигляд періоду, як він сам це кваліфікував, «козацького дендизму» — з гладенько виголеною аж до оселедця на маківці головою, моноклем у лівому оці та фрачному вбранні, де, щоправда, замість метелика неважко розпізнати висушену курячу лапку як символ протесту проти ядерної загрози.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”