потруєний БукваП 1. Який має ознаки труїв, отруйних речовин; отруєний, отруйний. 2. Переносно: сповнений злоби, ненависті, гіркоти; отруєний. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←потруїтипотрудитися→
