Словник Української Мови
Буква
1. Кілька разів похитати, потрясти кого-, що-небудь або в різних напрямках.
2. Розм. Викликати у когось тремтіння, страх, сильне хвилювання; налякати.
3. Розм. Зробити перевірку, обшук, раптовий огляд з метою виявлення чогось забороненого, небажаного.
4. Розм. Покрити, обсипати чимсь дрібним (наприклад, цукровою пудрою, тертим сиром).
Приклад 1:
А той діяв непоспішливо, приймав з Москви соболі та гроші, роздавав запорозькій голоті й обіцяв їй, як стане гетьманом, добряче потрусити, пошарпати старшину — дуків. Голота кричала: “Наш, наш гетьман!”
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
Звiсно, можна потрусити i знахаря, i Романа, та хiба в їх що знайдеш? Все село говорило про їх, але заняти не можна було, бо нi до чого причепиться.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”