Древослів

Словник Української Мови

потроювач

[potrojuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Той, хто потроює щось, збільшує втричі; той, хто робить потрійним.

  2. (техн.) Пристрій або механізм, призначений для потроєння частоти електричного струму, напруги або потужності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. потроювач, р. потроювача, д. потроювачеві, з. потроювач, о. потроювачем, м. потроювачеві, к. потроювачу

Більше записів