потроювач БукваП 1. Той, хто потроює щось, збільшує втричі; той, хто робить потрійним. 2. (техн.) Пристрій або механізм, призначений для потроєння частоти електричного струму, напруги або потужності. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←потрубитипотроюватися→