потроєння

1. Дія за значенням дієслова “потроїти“; збільшення чогось утричі, помноження на три.

2. (у спеціальних галузях) Отримання трьох однакових результатів, елементів або частин з одного цілого; поділ на три рівні частини.

Приклади вживання

Приклад 1:
Для Дубаю, що очікує до 2020 р. потроєння свого населення (нині тут проживає дещо понад 1 млн. осіб) і вже нині відчуває утруднення руху на автошляхах, легке метро може стати непоганим виходом із ситуації.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |