потроєність

[potrojɛnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Філософський та релігійний термін, що позначає триєдину сутність, внутрішню триєдність або триєдину структуру чогось (наприклад, Бога, буття, свідомості).

  2. У ширшому вживанні — стан або якість бути потроєним, поділеним на три складові частини, що утворюють єдине ціле; триєдність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. потроєність, р. потроєності, д. потроєності, з. потроєність, о. потроєністю, м. потроєності, к. потроєносте

Більше записів