1. Філософський та релігійний термін, що позначає триєдину сутність, внутрішню триєдність або триєдину структуру чогось (наприклад, Бога, буття, свідомості).
2. У ширшому вживанні — стан або якість бути потроєним, поділеним на три складові частини, що утворюють єдине ціле; триєдність.