Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “потріскувати“; процес утворення тріщин, негучного тріскання або серії тріскотливих звуків.
2. Характерний звук, що виникає при такій дії; легке, періодичне тріскання (наприклад, від вогню, дерева, що охолоджується, або льоду).
Приклад 1:
Виділення енергії супроводжується стрибкоподібним збіл ь- шенням тиску в оточуючому газі і утв о- ренням циліндричної ударної хвилі, те м- пература на фронті якої ≈104 К. Виникнен- ням ударних хвиль пояснюються звукові ефекти, що супровод жують іскровий роз- ряд: потріскування при слабких розрядах і грім у разі блискавки. Зупинимось на механізмі іскрового розряду.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”