потріщати

1. Видавати тріск, короткі різкі звуки, що нагадують тріскання сухих гілок, вогню тощо; тріщати.

2. Розмовляти багато, швидко та голосно, без особливого змісту; базікати, теревенити.

3. Розбити, ламати щось із тріском (зазвичай у значенні заподіяння шкоди).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |