потрібен

1. Такий, що необхідний для чогось, має значення для досягнення мети або вирішення справи; необхідний, потребний.

2. Такий, якого бракує, якого потребують у певній кількості; потребний.

3. (у безособових конструкціях) Слід, треба, необхідно щось зробити.

Приклади вживання

Приклад 1:
А ро­зум – хто до волі ду­мав, що па­нові потрібен ро­бо­чий ро­зум? Па­нові тре­ба бу­ло знат­но­го ро­ду, ба­гатст­ва; тре­ба бу­ло уміти се­бе по­ка­за­ти, уміти по­жи­ти, поїсти, по­пи­ти, а ма­ти ро­бо­чий ро­зум, здат­ний на діло, а не на ви­гад­ки панські, па­нові не тре­ба бу­ло… А те­пер: ро­зу­му!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Чоловічкові, що так любовно нишпорив у своїх речах, Уленспігель був абсолютно не потрібен, як не потрібен і багатьом іншим з числа тих, що, зігнувшись, сиділи погноблено над своїми клунками посередині. Зате всі «злодії» і «убивці» — вся січ ворохобна здивувала Андрія порядно.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 3:
Знайдемо вигляд рівняння коливань частинок у площині, що відповідає довіл ь- ному значенню x. Для того, щоб пройти шлях від площини x=0 до цієї площини, хвилі потрібен час υτ x= , де υ – швид- кість поширення хв илі. Отже, коливання частинок, що лежать у площині x, будуть запізнюватись на час τ від коливань ча с- тинок в площині x=0, тобто матимуть в и- гляд: ( ) ( )[ ] =+−= 0tcosAt,x ϕτωξ =     +−= 0 x t cosA ϕυ ωω x2tcosAxT 2tcosA 00      +−=     +−= ϕλ πωϕυ πω .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: прикментик () |