1. (юрид.) Привласнення або розтрата грошових коштів або майна, доручених особі для зберігання або управління, особою, яка їх отримала; еменція.
2. (заст., рідк.) Дія за значенням дієслова «потратити»; витрачання, витрата.
потрата
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |