1. (Про людину) Який має тонкі, витончені риси обличчя, струнку, витончену статуру.
2. (Перен.) Відзначений витонченістю, високою культурою, удосконалений, вишуканий (про почуття, смак, мистецтво тощо).
потоншений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |