1. Властивість за значенням прикметника “потьмянілий“; стан, коли щось втратило яскравість, блиск, чіткість або інтенсивність кольору.
2. Переносно: втрата свіжості, ясності, сили або інтенсивності (про почуття, розум тощо); притупленість.
потьмянілість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |