1. Різко нахилитися вперед, втративши рівновагу; спіткнутися об щось, зробити невпевнений крок, що ледь не призводить до падіння.
2. Переносно: зазнати невдачі, провалитися в якійсь справі, допуститися помилки через неуважність або недбалість.
Словник Української Мови
Буква
1. Різко нахилитися вперед, втративши рівновагу; спіткнутися об щось, зробити невпевнений крок, що ледь не призводить до падіння.
2. Переносно: зазнати невдачі, провалитися в якійсь справі, допуститися помилки через неуважність або недбалість.
Приклад 1:
Через те конопаси боялися до нього поткнутися, бо ще спересердя накаже зрубати голови. Врешті, все могло бути, як і те, що Наливайко забере їх із собою і вони будуть йому служити, — був би лише кусень хліба і коні.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”