Словник Української Мови
Буква
1. У спосіб, що стосується потенціалу (у фізиці — енергії взаємодії тіл або часток); у значенні можливої, наявної, але ще не реалізованої енергії, сили, здатності.
2. У значенні можливості, ймовірності настання, існування чи розвитку чогось; за певних умов, у майбутньому.
Приклад 1:
Слонів у цих дибютах стараються располагать на магіст ральних, великих діагоналях, де вони потенціально здатні влупить врага з архієпископським завзяттям. Відповідно, уколоцця об таке построєніє можна дажи в тому случаї, када твоя войовнича жопа тщатільно прикрита трусами і калісонами броніжилєтного тіпа.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”