1. (розм.) Поводитися як потентат, демонструвати свою владу або вплив; панувати, володарювати, часто з відтінком самовдоволення або дріб’язкового тиранства.
2. (заст.) Бути потентатом, тобто могутнім володарем, монархом; мати верховну владу.
потенькувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Потенькувати — тьохкати, тремтіти. Потручувати — підганяти з роботою («Семенко все бігав, все робив, що мама казала, і раз по раз потручував молодші сестри і казав, що дівки не знають нічого, лише їсти»); скеровувати в роботі («куда-м ті потрутила, туда подавав-єс си»).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |