Словник Української Мови
Буква
1. Розсипатися, розпадатися на дрібні частинки, крихти (про сипкі матеріали, зерно, сніг тощо).
2. З’являтися у великій кількості, налітати, сипатися (про дощ, град, іскри, листя тощо).
3. Перен. Почати часто траплятися, з’являтися один за одним (про події, явища, часто небажані).
4. Розм. Почати говорити швидко, багато і часто (про слова, мову).
5. Розм. Втрачати волосся, лишатися лисим.
Приклад 1:
XVIII Доктор Леонардо увійшов у хату, ступаючи обачно, немов ніс у руках тисячомінаретну, мільйоннострунну, тонкодзвінну скляну побудову, що могла всяку мить посипатися, поруйнована в пісок, долі. Обличчя, вуха, шия, руки, ноги йому аж горіли, пожалені комарами, але він цього не знав.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”