посидюче
[posɪdjut͡ʃɛ] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(розм.) Таке, що пов’язане з посидючим способом життя, характеризується малорухливістю, тривалим перебуванням на одному місці (перев. про роботу, заняття).
-
(розм.) Таке, що властиве людині, яка багато сидить, веде малорухливий спосіб життя; сидяче.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. посидюче, р. посидючого, д. посидючому, з. посидюче, о. посидючим, м. посидючім