посидюче

1. (розм.) Таке, що пов’язане з посидючим способом життя, характеризується малорухливістю, тривалим перебуванням на одному місці (перев. про роботу, заняття).

2. (розм.) Таке, що властиве людині, яка багато сидить, веде малорухливий спосіб життя; сидяче.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |