посягання

[posjɑɦɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням посягати; спроба заволодіти чим-небудь, захопити щось, зазіхнути на щось, а також намір заподіяти шкоду, порушити чиїсь права, інтереси тощо.

  2. У кримінальному праві: протиправна дія, спрямована на заподіяння шкоди об’єкту, що охороняється законом, але не доведена до кінця з причин, що не залежали від волі винуватця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. посягання, р. посягання, д. посяганню, з. посягання, о. посяганням, м. посяганні, к. посягання

Більше записів