посвячений
[posʋjɑt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Той, хто присвятив себе служінню Богові, релігійним обрядам або духовному життю; чернець, священнослужитель.
-
Той, хто глибоко захоплений якоюсь справою, ідеєю або наукою, віддає їй усі свої сили та знання.
-
У переносному значенні: той, хто допущений до якихось таємних знань, секретів або обрядів; обізнана, довірена особа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. посвячений, р. посвяченого, д. посвяченому, з. посвяченого, о. посвяченим, м. посвяченім