посвідник

1. Особа, яка свідчить, засвідчує щось або може підтвердити певний факт; свідок.

2. Документ, що посвідчує, підтверджує особу, права, повноваження чи які-небудь відомості (наприклад, посвідчення особи, службове посвідчення).

3. (у спеціальному значенні) Державний службовець, уповноважений посвідчувати підписи, копії документів та виконувати інші нотаріальні дії; нотаріус.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |