Значення
-
Особа, яка свідчить, засвідчує щось або може підтвердити певний факт; свідок.
-
Документ, що посвідчує, підтверджує особу, права, повноваження чи які-небудь відомості (наприклад, посвідчення особи, службове посвідчення).
-
(у спеціальному значенні) Державний службовець, уповноважений посвідчувати підписи, копії документів та виконувати інші нотаріальні дії; нотаріус.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. посвідник, р. посвідника, д. посвідникові, з. посвідника, о. посвідником, м. посвідникові, к. посвіднику