посвідченість

[posʋidt͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням дієслів “посвідчити” і “посвідчитися“; стан офіційно підтвердженої, засвідченої документально дійсності чогось.

  2. Офіційний документ, що посвідчує особу, права, повноваження або статус власника; посвідка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. посвідченість, р. посвідченості, д. посвідченості, з. посвідченість, о. посвідченістю, м. посвідченості, к. посвідченосте

Більше записів