1. (заст.) Поступово, по одному знищувати, винищувати когось або щось; позбавляти життя багатьох.
2. (перен., рідк.) Різко критикувати, суворо осуджувати когось або щось; буквально — «розрубати» словом.
Словник Української Мови
Буква
1. (заст.) Поступово, по одному знищувати, винищувати когось або щось; позбавляти життя багатьох.
2. (перен., рідк.) Різко критикувати, суворо осуджувати когось або щось; буквально — «розрубати» словом.
Приклад 1:
— Постинати їм голови зараз, на страх усім хлопам! Кличте ката й ведіть їх на майдан до схизматицької церкви.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”