1. (розм.) Поступово, по одному або невеликими групами стягнути, зібрати в одному місці когось або щось.
2. (перен., розм.) Поступово, непомітно забрати, привласнити собі чужі речі.
постягати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Їхати до Переяслава, постягати до обозу підручнії мені полки да й стояти хоть проти цілого світу! Що мені тії князі да бояре?
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Частина мови: дієслово () |