Який постулює, тобто приймає певне твердження (постулат) за вихідну, бездоказову, але очевидну або умовно прийняту істину; той, що висуває постулат.
постулюючий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови