Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Приймання, прийняття; дія за значенням дієслова приймати.
2. (діал.) Те, що приймають; прийнята річ, подарунок.
3. (діал.) Звичай, обряд приймання, прийняття когось у нове середовище (наприклад, у ремісничий цех).
4. (діал., заст.) Прибуття, прихід.
Приклад 1:
І знову на небо, бо на землі горе, Бо на їй, широкій, куточка нема Тому, хто все знає, тому, хто все чує: Що море говорить, де сонце ночує — Його на сім світі ніхто не прийма; Один він між ними, як сонце високе, Його знають люде, бо носить земля; А якби почули, що він, одинокий, Співа на могилі, з морем розмовля, — На Божеє слово вони б насміялись, Дурним би назвали, од себе б прогнали. Нехай понад морем, сказали б, гуля!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”